Головна‎ > ‎Кафедра‎ > ‎

Історія кафедри

Народження школи, яка б успішно поєднувала вирішення суттєвих педагогічних і наукових завдань, є результатом діяльності великого вченого та видатної особи. Таким вченим – засновником Дніпропетровської гістологічної школи – був професор Володимир Порфирійович Карпов. Саме його зусил-лями у 1917 р. була створена кафедра гістології у стінах невеликої будівлі Олексіївського госпіталю. Провівши фундаментальні цитологічні експерименти у школі професора І.Ф.Огнєва, він став по праву одним з видатних морфологів минулого століття. У 1917 р. В.П.Карпов переїхав з Москви до Катеринослава і взяв активну участь в організації кафедри гістології. Будучи ректором Катеринославської медичної академії і першим завідувачем створеної ним кафедри, В.П.Карпов розвинув широкі дослідження в галузі загальної гістології та цитології. Будучи вченим з колосальною ерудицією, він організував і редагував "Катеринославський медичний журнал".

Після переїзду В.П.Карпова до Москви у 1925 р. його послідовником став професор Мілош Мілошевич Марич, учень відомого угорського гістолога академіка Іштвана Апаті, а згодом – професор Борис Олексійович Алексенко, учень академіка І.І.Шмальгаузена. Наукові пошуки значно активізувалися, істотно змінилася методика викладання. На жаль, подальшому розвитку активних та важливих наукових досліджень, а також проведенню педагогічного процесу завадила війна.

Новий період розвитку Дніпропетровської гістологічної школи пов’язаний з іменем член-кореспондента АМН СРСР професора Миколи Івановича Зазибіна, який завідував кафедрою з 1944 р. до 1954 р. М.І.Зазибін спільно із співробітниками кафедри не тільки відновив та істотно розширив матеріальну базу, майже повністю втрачену під час війни, не тільки організував на високому рівні педагогічний процес, але й широко розвинув дослідження розвитку і реактивності периферійної нервової системи тварин і людини.

Професор Ольга Петрівна Лисогор керувала кафедрою з 1954 р. до 1962 р. Учениця видатного гістолога професора Б.В.Альошина, О.П.Лисогор та її учні вивчали дію різних факторів на органи ендок-ринної та статевої систем.

Подальший розвиток кафедри з 1962 р. до 1989 р. пов’язаний з іменем професора Володимира Івановича Архипенка. У зв'язку з отриманням кафедрою нового приміщення у відбудованому морфологічному корпусі й оснащенням спеціальною, складною апаратурою для виконання необхідних досліджень, на кафедрі були організовані нові лабораторії, впроваджено нові методи дослідження. В.І.Архипенко був яскравою особистістю, прекрасним лектором і завжди міг зацікавити талановитих студентів своїми науковими ідеями. Наукові пошуки В.І.Архипенка і його учнів присвячені питанням гістофізіології ендокринної системи, проблемі механізму дії гормонів. Ним сформульована оригінальна наукова концепція – унітарна теорія механізму дії гормонів, яка була покладена в основу наукової діяльності кафедри протягом багатьох років.

У 1989-1996 рр. кафедра працювала під керівництвом професора Лева Вікторовича Гербільського. У цей період вона була націлена на розробку проблем екологічної гістології.

З 1999 р. відновлену кафедру гістології очолив учень В.І.Архипенка – професор Ігор Володимирович Твердохліб. На кафедрі значно зросла матеріальна база для забезпечення педагогічного процесу за рахунок розширення площі навчальних аудиторій і лабораторій, удосконалення навчального обладнання, повної комп’ютеризації всіх напрямків діяльності. Очоливши комісію ДМА з впровадження нової системи навчання на засадах Болонського процесу, професор І.В.Твердохліб сприяв виходу кафедри гістологіїї на провідні позиції у вузі щодо розробки і апробації новітніх навчальних технологій. Вперше у практиці вітчизняної гістології на кафедрі започатковано і проведено у 2004-2006 рр. Всеукраїнську предметну студентську олімпіаду, запроваджено проведення Всеукраїнської конференції морфологів «Карповські читання».

Велику увагу викладачі приділяють інтеграції викладання гістології, цитології та ембріології з програмами інших суміжних дисциплін – нормальної та патологічної анатомії, біології, нормальної та патологічної фізіології, мікробіології, біохімії. Протягом останніх років впроваджена ще одна важлива форма інтеграції базової освіти з інтересами клінічних дисциплін – проведення міжкафедральних студентських конференцій сумісно з клінічними кафедрами.

Під керівництвом професора І.В.Твердохліба наукові інтереси кафедри зосередились в галузі теоретичної кардіології та проблем гістогенезу різних компонентів серцево-судинної системи. При цьому широко використовується системний підхід до поставленої наукової проблеми із залученням методів кількісної морфології, біохімії, тривимірного комп’ютерного моделювання, електронної мікроскопії. За результатами комплексу досліджень у співробітництві з іншими теоретичними кафедрами створено 7 монографій, опубліковано численні статті та винаходи.

Заохочені сили студентської молоді. Студентський науковий гурток надбав великого виховного значення; специфікою його стала серйозна експериментальна робота, що сприяє підготовці кваліфікованих фахівців. У студентському науковому гуртку студенти під керівництвом викладачів-кураторів проводять фрагменти самостійних наукових досліджень, результати доповідають на міжкафедральних та підсумкових наукових конференціях факультету та академії, представляють у всеукраїнських конкурсах наукових робіт, публікують результати власних досліджень у фахових наукових виданнях. Серед досвідчених студентів-гуртківців кафедри – лауреати Премії НАН України, переможці всеукраїнських олімпіад з гістології та Всеукраїнських конкурсів наукових робіт у галузі теоретичних дисциплін.

Результати науково-дослідної роботи регулярно обговорюються на міжкафедральних семінарах, засіданнях наукового товариства морфологів, доповідаються на морфологічних з’їздах, симпозіумах, конференціях та інших наукових форумах. Результати досліджень, що проводяться на кафедрі гістології, широко використовуються при проведенні наукових розробок в інших наукових установах, а також у педагогічній діяльності багатьох кафедр. Велику увагу кафедра приділяє спілкуванню з колегами з інших наукових установ України та інших країн, бере участь у роботі спеціалізованих вчених рад, у роботі Національного наукового товариства морфологів, у діяльності редколегій вітчизняних і закордонних морфологічних журналів. Зміцненню творчих контактів учених-морфологів України суттєво сприяє також робота офіційного веб-сайту Всеукраїнського наукового товариста анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України, який був започаткований професором І.В.Твердохлібом, затверджений на Національному з’їзді морфологів у 2004 р. і регулярно розвивається зусиллями співробітників кафедри. Починаючи з 2007 р. за ініціативою професора І.В.Твердохліба регулярно видається перший в Україні електронний фаховий журнал «Морфологія», який дістав міжнародне визнання та входить до нау-кометричної платформи Наукової електронної бібліотеки (м. Москва, Російська Федерація) та Міжнародної Директорії журналів відкритого доступу (м. Лунд, Швеція).

Сьогодні зусиллями досвідченого доцентського корпусу (І.С.Хріпков, Л.А.Романенко, Ю.В.Сілкіна, Н.М.Султанова) і викладачів кафедри (О.Ю.Потоцька, Д.Г.Марченко, М.В.Іванченко, К.М.Шевченко, С.Б.Морозова, В.А.Басова, Л.А.Філімонова, І.І.Малков) проводиться активна навчально-виховна робота, що спрямована на забезпечення сучасного рівня базової підготовки майбутніх лікарів.

На кафедрі створена ефективна система для творчої реалізації наукової програми: захищена докторська (Ю.В.Сілкіна) та кандидатські дисертації (Л.А.Романенко, Н.І.Горєлова, О.Ю.Потоцька), виконуються дисертаційні дослідження викладачами кафедри (Д.Г.Марченко, М.В.Іванченко, К.М.Шевченко, І.І.Малков) і практичними лікарями (Д.Ю.Зіненко, І.М.Береговенко). Суттєвим поштовхом для розвитку наукових розробок стало відновлення очної аспірантури: успішно виконані і захищені дисертаційні роботи Н.І.Горєлової і О.Ю.Потоцької, у даний час в аспірантурі проводять активні дослідження К.І.Дяговець, Т.Гудлетт (США), Н.С.Петрук. Під керівництвом професора І.В.Твердохліба в лабораторії електронної мікроскопії виконуються морфологічні фрагменти докторських і кандидатських дисертацій здобувачів-клініцистів – терапевтів, хірургів, акушерів-гінекологів.

Протягом розвитку кафедри відбувалися значні події та зміни у навчальному процесі, які значною мірою були пов’язані з історією розвитку нашої академії та розвитком медико-біологічних дисциплін у країні. Кафедра з честю пройшла складний шлях від викладання описової гістології через тернини ідеологічного обмеження науки до реалізації сучасної науково-освітянської програми підготовки кваліфікованих медичних кадрів. За зміною дат, явищ, блискучих індивідуальностей представників Дніпропетровської гістологічної школи виявляється єдиний процес становлення її традицій та досвіду, єдина логіка розвитку школи як цілого. Сьогодні кафедра бачить свій майбутній успішний розвиток у зберіганні і подальшому розвитку цих традицій. Колектив кафедри та її керівник націлені на удосконалення системи сучасної ба-зової медичної освіти і на реалізацію потужної наукової бази для вирішення актуальних питань сучасної морфології.